- поклювати
- —————————————————————————————поклюва́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поклювати — юю/, ює/ш, док., перех. 1) З їсти, хапаючи дзьобом усе чи багато чого небудь (про птахів); подзьобати. 2) Клювати якийсь час … Український тлумачний словник
покльований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поклювати. || покльо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник